ува
111увалисто-холмистый — ува/листо холми/стый …
112ввалений — (ува/лений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ввалити. 2) у знач. прикм.Який ввалився; запалий …
113ввалювати — (ува/лювати), юю, юєш, недок., ввали/ти (ували/ти), ввалю/, вва/лиш, вваля/ти (уваля/ти), я/ю, я/єш, док. 1) перех.Вкидати якийсь важкий предмет у що небудь. 2) неперех., розм. Те саме, що ввалюватися 3) …
114ввалюватися — (ува/люватися), ююся, юєшся, недок., ввали/тися (ували/тися), ввалю/ся, вва/лишся, док. 1) Падати в що небудь (яму, річку і т. ін.), провалюватися крізь неміцний покрив чого небудь. 2) Заглиблюватися, западати. 3) розм. Заходити куди небудь… …
115увага — [ува/га] гие, д. і м. а/з і …
116уважність — [ува/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у …
117уважить — жу, жишь; св. что (кого). 1. Разг. Посчитаться с чем л., принять во внимание, учесть что л. У. чьи л. чувства, стремления, побуждения. У. чужие интересы, порядки. Ты наши обычаи уважил. 2. Разг. Исполнить (чью л. просьбу, пожелание и т.п.) из… …
118уваливать — см. Увалять …
119уваливаться — см. Уваляться …
120увариваться — см. Увариться …
